Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Перерахунок пенсії «чорнобильцям» має здійснюватися за кожний повний рік роботи понад установлений для них мінімальний трудовий стаж. Такий висновок зробив ВСУ в постанові №1601/12900/12.
<!--[if !supportLineBreakNewLine]-->
<!--[endif]-->
Верховний Суд України
Іменем України
Постанова
20 вересня 2016 року м.Київ №1601/12900/12
Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:
головуючого — ПРОКОПЕНКА О.Б.,
суддів: ГРИЦІВА М.І., КОРОТКИХ О.А., КРИВЕНДИ О.В., МАРИНЧЕНКА В.Л., ТЕРЛЕЦЬКОГО О.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом Особи 7 до управління Пенсійного фонду в м.Кременчуці Полтавської області про визнання дій неправомірними, зобов’язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИЛА:
У жовтні 2012 року Особа 7 звернувся до суду з адміністративним позовом до управління ПФУ, в якому просив визнати неправомірною відмову управління ПФУ в нарахуванні та виплаті йому щомісячного додаткового збільшення пенсії на
Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що Особа 7 є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 2-й категорії, що підтверджується посвідченням серії №1 від 23.12.92.
З 14.01.2007 перебуває на обліку в управлінні ПФУ як отримувач пенсії за віком (список №2 — ліквідатор наслідків аварії на ЧАЕС), призначеної відповідно до закону №1058-ІV. Пенсія призначена зі зменшенням пенсійного віку, встановленого ч.1 ст.55 закону №796-ХІІ.
У жовтні 2012 року Особа 7 звернувся до відповідача із заявою про нарахування та виплату щомісячної доплати за понаднормативний стаж роботи відповідно до ч.2 ст.56 закону №796-ХІІ із урахуванням виплачених за цей період сум щомісячних доплат за понаднормативний стаж згідно з абз.2 ч.1 ст.28 закону №1058-ІV.
Управління ПФУ відмовило в задоволенні заяви з посиланням на те, що згідно із чинним законодавством виплата пенсії постраждалим від аварії на ЧАЕС 2-ї категорії проводиться відповідно до норм закону №1058-ІV і пенсія за віком Особи 7 розрахована за стст.27, 28 цього закону.
Автозаводський районний суд м.Кременчука Полтавської області постановою від 4.12.2012 позов задовольнив: визнав неправомірною відмову управління ПФУ в нарахуванні та виплаті Особі 7 щомісячного додаткового збільшення пенсії на 1% заробітку за кожний повний рік стажу понад установлений для нього мінімальний трудовий стаж для призначення пенсії в повному розмірі відповідно до вимог п.2 ст.56 закону №796-ХІІ; зобов’язав управління ПФУ нарахувати та виплатити Особі 7, починаючи з 23.04.2012 щомісячну доплату до його пенсії за кожний повний рік стажу понад 20 років шляхом збільшення пенсії на 1% заробітку за кожний рік роботи понад 20 років, але не вище за 85% заробітку відповідно до вимог п.2 ст.56 закону №796-ХІІ; виплати провести за вищевказаний період з урахуванням виплачених за цей період сум щомісячних доплат за понаднормативний стаж роботи згідно з абз.2 ч.1 ст.28 закону №1058-ІV.
Харківський апеляційний адміністративний суд постановою від 25.02.2013 скасував рішення суду першої інстанції та прийняв нове — про відмову в задоволенні позову.
Вищий адміністративний суд ухвалою від 23.02.2016 постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.02.2013 залишив без змін.
Не погоджуючись із ухвалою суду касаційної
На обгрунтування заяви Особа 7 додав копії рішень ВАС від 17.09.2014 та 21.10.2015 (№№К/800/1627/14, К/800/33608/15 відповідно), які, на його думку, підтверджують неоднакове застосування судом касаційної інстанції положень ст.55, п.2 ст.56 закону 796-ХІІ та стст.27, 28 закону №1058-ІV.
Просить ухвалу ВАС від 23.02.2016 та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.02.2013 скасувати, а постанову Автозаводського районного суду м.Кременчука Полтавської області від 4.12.2012 залишити в силі.
Перевіривши наведені у заяві доводи, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах ВС дійшла висновку, що заява Особи 7 підлягає задоволенню з таких підстав.
Так, у справі, що розглядається, суд касаційної інстанції, залишаючи без змін рішення апеляційного суду, погодився з його висновком про те, що, оскільки Особа 7 отримує пенсію за віком відповідно до закону №1058-IV, її перерахунок може проводитися за правилами цього закону, а положення п.2 ст.56 закону №796-ХІІ у цьому випадку застосуванню не підлягають.
Водночас в ухвалах, наданих для порівняння, суд касаційної інстанції дійшов висновку про те, що особам, яким призначена пенсія на підставі закону №796-ХІІ, перерахунок пенсії має здійснюватися за кожний повний рік стажу роботи понад установлений для них мінімальний трудовий стаж для призначення
Аналіз наведених рішень суду касаційної інстанції дає підстави вважати, що він неоднаково застосував зазначені норми права.
Законом №796-XII визначено основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, умов проживання і трудової діяльності, соціального захисту потерпілого населення.
Відповідно до ч.2 ст.27 закону №1058-IV за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим законом, може бути визначена відповідно до раніше чинного законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання сили цим законом, — відповідно до цього закону.
Тобто цією нормою надано право обирати умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, визначені загальним законом №1058-IV або спеціальним законом №796-ХІІ.
Як установили суди, Особа 7 обрав умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, встановлені спеціальним законом №796-XII.
Відповідно до п.2 ст.56 закону №796-XII право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорії 1, 2, 3, 4, за умови стажу не менш як: чоловіки — 20 років, жінки — 15 років, зі збільшенням пенсії на 1% заробітку за кожний рік роботи понад установлений цим пунктом стаж, але не вище від 75% заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком №1,
чоловіки — 10 років і більше, жінки — 7 років 6 місяців і більше — не вище за 85% заробітку.
У зв’язку із цим для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, порядок обчислення стажу роботи має пільговий характер та визначений в п.2 ст.56 закону №796-ХІІ.
Аналіз згаданого положення закону свідчить про те, що воно визначає особливі норми та умови пенсійного забезпечення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Відповідно до абз.2 ч.1 ст.28 закону №1058-IV за кожний повний рік страхового стажу понад 35 років чоловікам і 30 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1% розміру пенсії, обчисленої відповідно до ст.27 цього закону, але не більш як на 1% мінімального розміру пенсії за віком, установленим в абз.1 цієї частини.
Для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, ця розрахункова величина має пільговий характер і визначена в п.2 ст.56 закону №796-XII як сума заробітку за кожний рік роботи понад установлений цим пунктом стаж.
Таким чином, особам, яким призначена пенсія на підставі закону №796-ХІІ, перерахунок пенсії має здійснюватися за кожний повний рік стажу понад установлений для них мінімальний трудовий стаж для призначення пенсії (15 років — для жінок і 20 — для чоловіків) шляхом збільшення пенсії на 1% заробітку за рік.
Аналогічна правова позиція вже була висловлена Верховним Судом у постановах від 10.06.2008 (справа №21-1748во07) та 7.07.2015 (справа №21-727а15).
Відповідно до вимог ст.243 Кодексу адміністративного судочинства за наявності підстав, передбачених п.1 ч.1 ст.237 цього кодексу, суд має право в разі неправильного застосування судом норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору, скасувати судове рішення (судові рішення) та залишити в силі судове рішення (судові рішення), що було помилково скасоване судом апеляційної та/або касаційної інстанції.
Оскільки у справі, що розглядається, суд першої інстанції правильно застосував норми матеріального права щодо спірних відносин, а рішення судів апеляційної та касаційної інстанцій наведеним вище висновкам не відповідають, то ухвала ВАС від 23.02.2016 та постанова Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.02.2013 підлягають скасуванню, а постанова Автозаводського районного суду м.Кременчука Полтавської області від 4.12.2012 — залишенню в силі.
Керуючись стст.241—243 КАС, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах ВС
ПОСТАНОВИЛА:
Заяву Особи 7 задовольнити.
Ухвалу ВАС від 23.02.2016 та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.02.2013 скасувати, а постанову Автозаводського районного суду м.Кременчука Полтавської області від 4.12.2012 залишити в силі.
Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає, крім випадку, встановленого п.3 ч.1 ст.237 КАС.