Голова Вищої ради правосуддя Ігор Бенедисюк прокоментував акцію активістів «Автомайдан», громадського руху «ЧЕСНО», ГО «Центр протидії корупції» та реанімаційне пакета Реформ », яка пройшла сьогодні, 24 січня 2017 року, під стінами Ради, як реакція на  публічне звернення  Вищого ради правосуддя про порядок затримання судді, утримання його під вартою або арешту.

«Ми поділяємо стурбованість суспільства і активістів по боротьбі з корупцією, тому що це також є і нашим завданням. Вища рада правосуддя завжди відкритий до конструктивної співпраці з представниками громадської середовища. Незважаючи на те, що громадські активісти відмовилися заслухати позицію Ради сьогодні, ми почули і завжди чуємо стурбованість громадськості, а також готові до відкритого і прямого діалогу.

Нагадаю, що 16 січня 2017 року Вища рада правосуддя (далі - ВСП) прийняла публічне звернення про порядок затримання судді, утримання його під вартою або арешту.

Підставою зазначеного звернення стало вступ чинності 5 січня 2017 року Закону України «Про Вищу раду правосуддя» і змінами до Кримінального процесуального кодексу, які дозволили Вищій раді правосуддя сформувати правову позицію щодо здійснення процедури затримання судді, утримання його під вартою або арешту.

Правова позиція Вищої ради правосуддя полягає в тому, що без згоди Ради слідчим суддею за поданням правоохоронних органів до судді не може бути застосовано запобіжний захід, пов'язана з триманням під вартою або арештом.

Прошу зауважити, що Вища рада правосуддя не вирішує питання обрання того чи іншого заходу. Затримання судді відбувається правоохоронними органами. Рішення про обрання та виду запобіжного заходу приймає слідчий суддя - це його прерогатива. Разом з тим у випадку, коли слідчий суддя приходить до висновку про необхідність обрання саме такого запобіжного заходу, наявність згоди ВСП є обов'язковим.

Крім цього, згідно зі ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, що застосовується виключно в разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких заходів, а їх чимало (відповідно до ст. 176 КПК України, заходами є: особисте зобов'язання; приватне порука; заставу; домашній арешт; утримання під вартою), не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 Кодексу.

Саме таким принципом керувався Вища рада юстиції, розглядаючи справи активістів Майдану. Більше 30 суддів були звільнені з посад за те, що безальтернативно обирали арешт, ігноруючи приписи Кримінального кодексу. На те, що сама по собі тяжкість звинувачення не може служити виправданням утримання під вартою звертав не раз увагу і Європейський суд з прав людини.

Єдине застереження, яке випливає з публічного звернення Вищої ради правосуддя, стосується необхідності правоохоронного органу отримати згоду Вищої ради правосуддя, якщо він бачить можливість застосувати лише міру, пов'язану з обмеженням свободи. Тільки в цьому випадку згода Вищої ради правосуддя необхідно.

Ми закликаємо правоохоронні органи так налагодити свою роботу, щоб не публічно тиснути на Вищу раду правосуддя щодо своєї позиції, а організувати взаємодію для розгляду Радою матеріалів терміново і невідкладно.

Вища рада правосуддя не з засобів масової інформації повинен дізнаватися про затримання судді, як це трапляється зараз, а з повідомлення відповідних правоохоронних органів. Цього, на жаль, не відбувається.

За застереженню активістів про необхідність розглянути зазначені подання в короткі терміни, хочу зауважити, що всі члени Вищої ради правосуддя працюють на постійній основі, все кожен день повинні бути на роботі, тому такого, що Вища рада правосуддя не збереться для розгляду цих матеріалів, не може бути.

Зараз дискусія в суспільному середовищі стосується застережень щодо можливого майбутнього розвитку подій. Ефективне застосування цих норм Конституції, Закону України «Про Вищу раду правосуддя» і Кримінального процесуального кодексу буде залежати від належної координації всіх органів держави, задіяних в процесі кримінального провадження.

Ми ще раз закликаємо всіх учасників цього процесу діяти відповідно до повноважень, передбачених чинним законодавством, утримуватися від неналежного тиску і просимо перевести дискусію в правове і конструктивне русло » , - сказав голова Вищої ради правосуддя  Ігор Бенедисюк .