Повернення в професію

ВРП надає рекомендації для призначення «п’ятирічок». Однак у декого з них виникли труднощі

В„–5 (1303) 04.02—10.02.2017

Судді, які кілька років не могли виконувати своїх обов’язків, почали отримувати «перепустки» для довгоочікуваного призначення. Разом з тим щастить не всім. Зокрема, питання у членів Вищої ради правосуддя можуть виникнути до тих законників, які перебували на адміністративних посадах або рішення яких викликають сумніви.

<!--[if !supportLineBreakNewLine]-->
<!--[endif]-->

Підготовчий етап

ВРП почала реалізовувати свої повноваження щодо призначення служителів Феміди, які вже отримали відповідну рекомендацію Вищої кваліфікаційної комісії суддів.

Як неодноразово відзначав «ЗіБ», труднощі в законників, які відпрацювали 5-річний строк, але так і не отримали згоду на обрання безстроково, виникли через діяльність Верховної Ради. А точніше — її бездіяльність. Адже парламент ігнорував рекомендації кваліфкомісії.

Як наслідок, виникла ситуація, коли близько 800 суддів-«п’ятирічок» не мали повноважень, а частина з них не могла розглядати справи ще з 2014-го, а то й 2013 року. В деяких випадках їхня доля ставала об’єктом політичних торгів. Так, після голосування за конституційні зміни

в частині судоустрою заступник глави Адміністрації Президента Олексій Філатов повідомив, що політичні сили дійшли компромісу: ВР проголосує за обрання безстроково тих суддів, матеріали щодо яких ВККС уже передала. Хоча, як виявилося, голосування так і не відбулось.

Тому було використано «резервний» варіант. Так, відповідно до «Прикінцевих положень» закону «Про судоустрій і статус суддів» матеріали та рекомендації ВККС про обрання суддів безстроково, щодо яких на день набрання чинності цим законом ВР не прийняла рішення, мають бути направлені до ВРП, яка й опрацює їх.

Хоча зміни набули чинності ще наприкінці вересня, виконувати нові повноваження ВРП не поспішала. За словами голови Ради Ігоря Бенедисюка, питання про обрання суддів безстроково недоцільно вирішувати, доки не прийнято закон «Про Вищу раду правосуддя». Адже саме від цього документа залежатиме, яка процедура має бути застосована в цьому випадку.

Як пояснив І.Бенедисюк, доки новації не були ухвалені, в колегіальному органі займалися підготовчими роботами, зокрема провели авторозподіл матеріалів. Однак саме від законодавця залежало, яку процедуру використовуватимуть: обрання шляхом унесення подання Президентові чи безпосередньо рішенням ВРП.

Урешті-решт парламентарі вирішили, що відповідні призначення здійснюватимуться саме главою держави за поданням колегіального органу. І хоча це й може видатися розширенням повноважень Президента у сфері правосуддя, які, здавалосяб, планувалося скоротити, ніхто із цим не сперечався. Адже будь-які зміни дозволяли розблокувати очікувану процедуру.

Чекають не всіх

Виконувати нові повноваження ВРП почала 26 та 31 січня. При цьому в Раді вирішили не проводити нового етапу добору. Члени колегіального органу лише зачитували основні відомості про кандидатів (де і в який період працювали). Після цього в більшості випадків повідомлялось, що «під час проведення перевірки не було виявлено порушень порядку надання рекомендацій для обрання безстроково і не встановлено підстав для обґрунтованого сумніву щодо відповідності  кандидата критеріям доброчесності чи професійної етики». За таких обставин до претендентів запитань не виникало.

Разом з тим були й винятки. Так, не все пройшло гладко в Марини Грідяєвої, яка хотіла потрапити до Новогродівського міського суду Донецької області, оскільки на неї є скарга. Однак, не вдаючись у подробиці, суддя повідомила, що кваліфкомісія відмовила навіть у відкритті дисциплінарної справи. Такі пояснення задовольнили членів ВРП, які підтримали кандидатуру законниці.

Значно складнішим виявився розгляд подання про призначення Надії Щерби до Піщанського райсуду Вінницької області. За інформацією Територіального управління Державної судової адміністрації у Вінницькій області, хоча в судді й закінчилися повноваження, вона продовжувала виконувати обов’язки голови установи.

Як пояснила Н.Щерба, відповідно до ст.20 закону «Про судоустрій і статус суддів» здійснення повноважень на адміністративній посаді припиняється у разі звільнення з посади судді, а також закінчення строку призначення саме на цю адмінпосаду. «Враховуючи це, збори суддів вирішили вважати мою заяву про припинення повноважень неподаною та висловили мені довіру», — розповіла володарка мантії.

Впродовж деякого часу судова адміністрація приймала накази очільниці установи, але згодом почала їх повертати. Для того щоб з’ясувати, хто правий, Н.Щерба звернулася з відповідним питанням до Ради суддів. Її голова Валентина Сімоненко у телефонній розмові із суддею зауважила, що ситуація неоднозначна, тому слід почекати роз’яснень. Однак їх ще досі немає. Появу ж скарги Н.Щерба пов’язує з особистим інтересом представників ТУ ДСАУ, «які вважають, що їм дозволено абсолютно все».

Як повідомила суддя, у неї виникали конфліктні ситуації з представниками територіального управління ще до того, як закінчився 5-річний строк повноважень. Для того щоб розібратись у цій ситуації, ВРП вирішила взяти паузу, і не виключено, що проконсультується з РСУ щодо правил перебування на адміністративній посаді.

Також запитання виникли до Андрія Сліденка, який планує продовжити працювати у Харківському окружному адміністративному суді. Законнику «пригадали» рішення, яким він заборонив одній із політичних сил проводити акцію протесту в той час, коли вона цього хотіла, оскільки це могло завадити руху транспорту. При цьому, за словами судді, ініціатор мітингу це розумів, але хотів таким чином привернути увагу суспільства. Однак, на думку членів ВРП, із цього рішення не вбачалося, що захід обмежено саме в певний час. Як наслідок, розгляд цього питання вирішили відкласти.

Така сама доля спіткала й питання про призначення Світлани Архіпової, яка планувала продовжити роботу в цій же установі. Адже на законницю було подано скаргу з приводу обмеження прав громадян на мирні зібрання. Тому в Раді вирішили з’ясувати, чи є підстави для дисциплінарної відповідальності судді.

Звернули увагу члени колегіального органу й на необхідність уважніше стежити за заповненням анкет. Зокрема, Сергій Джала, який претендує на призначення до Мостицького райсуду Львівської області, свого часу повідомив, що не притягався до відповідальності. Проте, за інформацією членів ВРП, щодо нього було порушено кримінальну справу. Суддя пояснив, що підстав для її порушення фактично не було і справа вже давно закрита. Однак у представників колегіального органу виникли сумніви, що за таких обставин ці відомості не треба вказувати. Тому питання щодо призначення С.Джали також відклали.

Загалом за 2 засідання було рекомендовано призначити 89 суддів. А матеріали щодо 13 вирішено відкласти. Над їх подальшою долею колегіальний орган ще розмірковуватиме.