Відсторонення відкладається

Прокуратура вже вдруге не змогла отримати від ВРП бажане рішення щодо П.Гречківського. Цього разу через відсутність кворуму

В„–7 (1305) 18.02—24.02.2017

Представники прокуратури не отримали можливості надати свої аргументи щодо необхідності відсторонення від посади члена Вищої ради правосуддя Павла Гречківського. Причина полягала в тому, що не з’явився один із представників колегіального органу.

<!--[if !supportLineBreakNewLine]-->
<!--[endif]-->

Нестача кадрів

Вища рада правосуддя стикнулася з давно, здавалося б, забутою проблемою — відсутністю кворуму. Нагадаємо: нинішній склад Ради є першим, який працює на постійній основі. Якщо раніше засідання колегіального органу могли затримуватися на кілька годин, доки хтось із членів прибував, або взагалі не проводилися через відсутність необхідної кількості голосів, то останнім часом про цю проблему забули.

Проводити ж засідання ВРП можна, якщо присутні 2/3 її конституційного складу, тобто 14 осіб. Нині ж до складу колегіального органу входять 15 осіб, тобто Рада постійно балансує на межі кворуму. Як наслідок, під час засідання 14 лютого склалася ситуація, коли через брак присутніх не вдалося розглянути одне з питань порядку денного.

Планувалося, що за поданням Генеральної прокуратури ВРП визначиться з подальшою долею члена Ради Павла Гречківського, якого підозрюють у вчиненні кримінального правопорушення. Як зазначали в прокуратурі, член колегіального органу планував отримати від представника комерційної структури хабар у розмірі $500 тис. За це він нібито мав посприяти у винесенні судом першої інстанції рішення на користь суб’єкта господарювання, а також тому, щоб вердикт залишили в силі суди апеляційної та касаційної інстанцій.

Разом з тим сам П.Гречківський узяти участь у вирішенні справи про своє відсторонення не міг. Адже, як нагадав голова колегіального органу Ігор Бенедисюк, відповідно до закону «Про Вищу раду правосуддя» член ВРП зобов’язаний відмовитися від участі в розгляді питання за наявності «конфлікту інтересів або обставин, що викликають сумнів у його неупередженості».

Крім цього, на засідання не прибула член Ради Тетяна Малешенкова. Тому участь у голосуванні могли взяти лише 13 представників колегіального органу. Отже, було вирішено відкласти розгляд питання на 22 лютого.

Варто відзначити, що це засідання не перше, на якому вивчалась діяльність П.Гречківського. Так, ще у вересні минулого року прокуратура закликала ВРЮ внести з’їзду адвокатів (який призначив П.Гречківського до Ради) подання про припинення його повноважень. Щоправда, в колегіальному органі відмовилися від цього та попросили прокуратуру надати докази протиправних дій колеги. «Факт вручення підозри не є достатньою підставою для висновку щодо порушення присяги чи

відсутності такого порушення», — зазначив тоді І.Бенедисюк.

Про те, які ж докази зібрали представники прокуратури у цій справі за минулі 4 місяці, широкий загал зможе дізнатися вже на наступному засіданні колегіального органу.

Люстрація повертається

Одначе відсутність кворуму не завадила ВРП розібратися з іншими матеріалами. Так, було ухвалено рішення про звільнення судді Печерського райсуду м.Києва Інни Отрош відповідно до звернення Мін’юсту.

Такий вердикт було прийнято згідно з нормами закону «Про очищення влади». Нагадаємо, що, за цим актом, не можуть працювати суддями ті особи, які хоча б 12 місяців входили до складу Вищої ради юстиції чи Вищої кваліфікаційної комісії суддів у період з 25.02.2010 до 22.02.2014.

Як повідомив доповідач із цього питання, член ВРП Анатолій Мірошниченко, у зверненні міністерства зазначалося, що І.Отрош, крім того, що входила до складу ВРЮ у «карний» період, ще й не подала заяв про застосування або незастосування заборон та проведення стосовно неї перевірки, передбаченої згаданим законом. А це стало ще однією підставою для звільнення. «Я встановив, що звільнення І.Отрош із посади судді з підстав порушення вимог законодавства щодо несумісності повною мірою відповідає цілям закону «Про очищення влади», — наголосив А.Мірошниченко.

Таким чином ВРП «реанімувала» підставу звільнення суддів, яку до цього застосовувала тільки один раз. Ще у грудні 2015 р. відповідне рішення було ухвалене щодо колишнього

очільника Вищого господарського суду Віктора Татькова. Правда, його представники тоді наголошували, що передбачені законом обмеження мають стосуватися лише тих осіб, які перебували у ВРЮ чи ВККС на адміністративних посадах. А сам В.Татьков весь час залишався суддею. До того ж до нього вже було застосовано санкції — усунено з Ради.

Утім, всі ці аргументи на представників колегіального органу не вплинули. А згодом рішення ВРЮ підтримали і в парламенті. Разом з тим після цього процес був заморожений. Не останню роль у цьому відіграло подання до Конституційного Суду щодо конституційності норм люстраційного закону. До того ж через очікування роз’яснень із вул. Жилянської зупинився розгляд скарг на такі звільнення в судах загальної юрисдикції.

Та й у самому колегіальному органі висловлювали сумніви щодо цієї норми. «Є багато «за» і «проти» застосування даного закону», — визнавав І.Бенедисюк.

До того ж, як повідомляв «ЗіБ», Європейський суд з прав людини зробив виняток і встановив, що заявники, котрі втратили посади відповідно до вимог закону «Про очищення влади», були позбавлені можливості пройти всі «національні судові кола». Адже не визначився зі своєю позицією КС, що унеможливило розгляд справ у судах загальної юрисдикції. Отже, можна очікувати, що своє слово з приводу правил люстрації скаже Страсбург. Однак у Раді вирішили на нього не чекати.