Неналежний розгляд заяви про перегляд судового рішення у зв’язку з нововиявленими обставинами спричинив порушення права особи на справедливий суд

Судові процедури повинні бути справедливими, особа безпідставно не може бути позбавлена права на справедливий суд, оскільки це є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Суд апеляційної інстанції, погодившись із висновком суду першої інстанції та визнаючи неподаною заяву про перегляд судового рішення у зв’язку з нововиявленими обставинами, виходив із того, що заявник у наданий йому строк не усунув недоліків заяви, а саме не зазначив, коли він дізнався про відкриття або встановлення нововиявлених обставин.

Колегія суддів ВССУ не погодилася із таким висновком судів, зазначивши таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 361 ЦПК України заяви про перегляд у зв’язку з нововиявленими обставинами можуть бути подані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, протягом одного місяця з дня встановлення обставини, що є підставою для перегляду.

При цьому заява про перегляд судового рішення у зв’язку з нововиявленими обставинами з підстави, передбаченої п. 1 ч. 2 ст. 361 ЦПК України, може бути подана не пізніше трьох років з дня набрання судовим рішенням законної сили. У разі, якщо така заява подана до суду після закінчення цього строку, суд відмовляє у відкритті провадження за нововиявленими обставинами, незалежно від поважності причини пропуску цього строку.

Судом встановлено, що заявник, звертаючись до суду із заявою про перегляд у зв’язку з нововиявленими обставинами рішення суду, зазначив про те, що він з поважних причин не був присутнім у судовому засіданні під час ухвалення рішення судом першої інстанції, оскільки брав участь в антитерористичній операції на Сході України та перебував у полоні, що вважав поважною причиною для поновлення строку на перегляд судового рішення у зв’язку з нововиявленими обставинами.

Крім того, апеляційний суд, погодившись з висновком суду першої інстанції про те, що заявник у наданий йому строк не усунув недоліків заяви, одночасно зазначив про пропущення заявником строку на звернення до суду із заявою про перегляд у зв’язку з нововиявленими обставинами рішення суду першої інстанції, залишивши поза увагою те, що дане питання не було предметом розгляду в суді першої інстанції. Цим самим апеляційний суд фактично перешкодив заявнику в подальшому заявляти клопотання про поновлення пропущеного строку.

Із повним текстом ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у цій справі (№6-15749 св 16) можна буде ознайомитися у Єдиному державному реєстрі судових рішень.