Несвоєчасне отримання копії рішення може поновити строки його касаційного оскарження, — ВСУ

 Якщо особі не надіслано вчасно копію повного тексту ухвали суду апеляційної інстанції, то ця обставина може бути підставою для поновлення строку на касаційне оскарження. Такий висновок зробив ВСУ в постанові №465/10636/13-ц, текст якої друкує «ЗіБ».

Верховний Суд України
Іменем України
Постанова

5 жовтня 2016 року      м.Київ         №465/10636/13-ц

Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України в складі:

головуючого — ЛЯЩЕНКО Н.П., 
суддів: ГУМЕНЮКА В.І., РОМАНЮКА Я.М., ОХРІМЧУК Л.І., СІМОНЕНКО В.М.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом Особи 6, Особи 7 до Особи 8, Особи 9, третя особа — УДАІ ГУ МВС у Львівській області, про визнання договору удаваним та стягнення суми, за заявою Особи 8 про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25.04.2016,

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2007 року Особа 6, Особа 7 звернулися до суду з позовом до Особи 8, Особи 9 про визнання договору удаваним та стягнення коштів.

Рішенням Франківського районного суду м.Львова від 16.09.2015, залишеним без змін

ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 5.02.2016, їх позов задоволено.

Ухвалою ВСС від 25.04.2016 відмовлено у відкритті касаційного провадження у справі за касаційною скаргою Особи 8 на підставі ч.3 ст.328 Цивільного процесуального кодексу — у зв’язку з пропуском без поважної причини строку на касаційне оскарження.

У поданій до ВСУ заяві про перегляд судового рішення Особа 8 порушує питання про скасування постановленої у справі ухвали суду касаційної інстанції та направлення справи для розгляду до суду касаційної інстанції з передбаченої п.2 ч.1 ст.355 ЦПК підстави неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм процесуального права при оскарженні судового рішення, яке перешкоджає подальшому провадженню у справі або яке прийнято з порушенням правил підсудності або встановленої законом компетенції судів щодо розгляду цивільних справ, а саме — ч.2 ст.325 цього кодексу.

На підтвердження зазначеної підстави подання заяви Особа 8 посилається на ухвали ВСС від 24.05.2012, 22.03, 8.10 та 1.11.2013, 23.01.2014, 28.01 та 29.01, дві ухвали від 5.02.2016.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши наведені в заяві доводи, Судова палата у цивільних справах ВСУ вважає, що заява про перегляд оскаржуваного судового рішення підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до ст.353 ЦПК Верховний Суд України переглядає судові рішення у цивільних справах виключно з підстав і в порядку, встановлених цим кодексом.

За положенням п.2 ч.1 ст.355 ЦПК, підставою для подання заяви про перегляд судових рішень у цивільних справах є неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм процесуального права — при оскарженні судового рішення, яке перешкоджає подальшому провадженню у справі або яке прийнято з порушенням правил підсудності або встановленої законом компетенції судів щодо розгляду цивільних справ.

За змістом ст.360⁴ ЦПК, суд задовольняє заяву про перегляд справи і скасовує судове рішення у справі, яка переглядається з підстави, передбаченої п.2 ч.1 ст.355 цього кодексу, якщо встановить, що рішення є незаконним.

Відмовляючи Особі 8 у відкритті касаційного провадження, суд касаційної інстанції виходив з відсутності поважних причин пропуску строку на касаційне оскарження ухвали суду апеляційної інстанції, а посилання заявника на позбавлення його можливості своєчасно отримати повний текст ухвали суду як на поважну причину пропуску строку не заслуговують на увагу.

Разом з тим в ухвалах від 22.03.2013 та 29.01.2016, наданих заявником для порівняння, ВСС, поновлюючи скаржникам строк на касаційне оскарження та відкриваючи касаційне провадження у справі, дійшов висновку про поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження, оскільки копії оскаржуваних рішень суд апеляційної інстанції надав скаржникам уже після спливу строку на їх касаційне оскарження.

Отже, існує неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм процесуального права.

Вирішуючи питання про усунення розбіжностей у застосуванні судом касаційної інстанції зазначених норм процесуального права, Судова палата у цивільних справах ВСУ виходить з такого.

Згідно із ч.1 ст.325 ЦПК касаційна скарга може бути подана протягом 20 днів з дня набрання законної сили рішенням (ухвалою) апеляційного суду.

Відповідно до положень ч.1 ст.73, ч.2 ст.325 ЦПК у разі пропущення строку, встановленого ч.1 цієї статті, з причин, визнаних поважними, суддя касаційної інстанції за заявою особи, яка подала скаргу, може поновити цей строк.

За змістом абз.2 ч.3 ст.328 ЦПК, якщо заяву не подано особою у зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження.

Відповідно до ст.129 Конституції однією з основних засад судочинства є забезпечення касаційного оскарження рішення суду, а відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечено судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

Згідно із ч.1 ст.218 ЦПК рішення суду або його вступна та резолютивна частини проголошуються негайно після закінчення судового розгляду і прилюдно, крім випадків, установлених цим кодексом. Головуючий роз’яснює зміст рішення, порядок і строк його оскарження. У разі проголошення тільки вступної та резолютивної частин рішення суд повідомляє, коли особи, які беруть участь у справі, зможуть ознайомитися з повним рішенням суду.

Відповідно до ст.222 ЦПК копії повного рішення суду видаються особам, які брали участь у справі, негайно після проголошення такого рішення. У разі проголошення тільки вступної та резолютивної частин судового рішення особам, які брали участь у справі й були присутні у судовому засіданні, негайно після його проголошення видаються копії рішення з викладенням вступної та резолютивної частин.

Строк на касаційне оскарження закінчився 25.02.2016. Повний текст оскаржуваного рішення суду представник Особи 8, Особа 10 отримав лише 29.02.2016, що підтверджується розписками на заявах про отримання повного тексту ухвали суду від 5.02.2016, хоча із заявами до суду про їх видачу він звертався неодноразово — 11.02 та 23.02.2016.

Таким чином, ухвалу суду апеляційної інстанції заявник отримав поза межами строку на касаційне оскарження, встановленого ст.325 ЦПК.

Касаційну скаргу було подано в березні 2016 року.

Якщо недотримання строків касаційного оскарження було зумовлене діями (бездіяльністю) суду апеляційної інстанції, зокрема особі не надіслано протягом строку на касаційне оскарження копію повного тексту ухвали суду апеляційної інстанції, то ця обставина може бути підставою для поновлення строку на касаційне оскарження за заявою особи, яка оскаржує судове рішення.

Постановляючи ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, суд не звернув уваги на те, що з вини суду апеляційної інстанції заявник не отримав повного тексту оскаржуваного судового рішення, у зв’язку із чим він був позбавлений права на подання касаційної скарги та її мотивування відповідно до вимог ст.326 ЦПК, а тому касаційний суд дійшов передчасного висновку щодо відмови у відкритті касаційного провадження.

Ураховуючи зазначене, ухвалене у справі рішення суду касаційної інстанції підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд до суду касаційної інстанції для вирішення питання про відкриття касаційного провадження у справі.

Керуючись стст.355, 360³, 360⁴ ЦПК, Судова палата у цивільних справах ВСУ

ПОСТАНОВИЛА:

Заяву Особи 8 задовольнити.

Ухвалу ВСС від 25.04.2016 скасувати, справу передати на розгляд до суду касаційної інстанції для вирішення питання про відкриття касаційного провадження у справі.

Постанова ВСУ є остаточною й може бути оскаржена тільки на підставі, встановленій п.3 ч.1 ст.355 ЦПК.