ПІДСУМКИ ТИЖНЯ: ГОЛОВНІ ПОДІЇ

Джерело: УКРАЇНСЬКЕ ПРАВО

 Із судової системи звільнилось 1600 суддів

У період з червня по кінець вересня 2016 року із судової системи за власним бажанням звільнилось 1600 суддів.

Як пояснив голова Вищої кваліфікаційної комісії суддів України Сергій Козьяков, багато хто втомився від постійного психологічного тиску та звинувачень. Частина суддів вирішила звільнитися після червневого рішення Конституційного Суду України, який повернув пільги і гарантії при звільненні суддів у відставку за власним бажанням.

За словами Сергія Козьякова, багатьох суддів налякало кваліфікаційне оцінювання, розпочате Вищою кваліфікаційною комісією суддів України. 

Велика кількість суддів просто не захотіли розголошувати свій майновий стан.

Голова ВККСУ зауважив, що на сьогодні у 200 українських судах та апеляційних судах залишилися працювати менше 50% суддів. Окремі суди України, зокрема у Яремче Івано-Франківської області, взагалі припинили функціонування через відсутність суддів як таких.
Тому, за словами голови ВККС, сьогодні про очищення судової влади майже ніхто не говорить, оскільки суддівський корпус скоротився на третину.

Натомість Вища рада правосуддя зараз намагається вирішити питання недоукомпектування судів шляхом призначення суддів-п’ятирічок. Так, лише від Верховної Ради Вища рада правосуддя «успадкувала» понад 800 рекомендацій про обрання суддів безстроково. На сьогодні розглянути близько 200 і надано рекомендації про призначення суддів, зокрема і в ті суди, де склалася критична ситуація з відправленням правосуддя. Однак жодного указу Президента про обрання суддів ще не видано.

Президент підписав Закон про розгляд справ за участю присяжних

Президент України Петро Порошенко підписав Закон "Про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України щодо розгляду справ за участю присяжних".

Законом, зокрема, передбачено, що у випадках, встановлених Цивільним процесуальним кодексом, цивільні справи у судах першої інстанції розглядаються колегією у складі одного судді і двох присяжних, які при здійсненні правосуддя користуються всіма правами судді.

Таким чином, після набрання Законом чинності, суди зможуть продовжити розгляд справ про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою, усиновлення, надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку та примусову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу.

Водночас до приведення підзаконних актів у відповідність до цього закону щодо присяжних в цивільному судочинстві застосовуватимуться ті самі правила, що діяли щодо народних засідателів.

Вища рада правосуддя дала негативну оцінку законопроекту про антикорупційні суди

Вища рада правосуддя, розглянувши проект Закону України «Про антикорупційні суди» (реєстраційний № 6011), дійшла висновку про недоцільність прийняття зазначеного законопроекту як такого, що суперечить Конституції України й не узгоджується із законами України «Про судоустрій і статус суддів» та «Про Вищу раду правосуддя».

«Висновок підготовлений спільними зусиллями Вищої ради правосуддя. Крім того, за моїми запитами надали висновки Вища кваліфікаційна комісія суддів України – в частині, що стосується процедур добору суддів, Державна судова адміністрація України – щодо матеріально-технічного забезпечення роботи суду, Рада суддів України – стосовно питань, пов’язаних із суддівським самоврядуванням. Результатом цієї спільної роботи став проект висновку, в якому відображено всі пропозиції та зауваження, що надходили до законопроекту», – поінформував Вадим Беляневич.

Консультативний висновок щодо проекту Закону України «Про антикорупційні суди» надішлють до Верховної Ради України.  

Зауважимо, що консультативні висновки щодо законопроектів з питань утворення, реорганізації чи ліквідації судів, судоустрою і статусу суддів, узагальнює пропозиції судів, органів та установ системи правосуддя стосовно законодавства щодо їх статусу та функціонування, судоустрою і статусу суддів, надані Вищою радою правосуддя, є обов’язковими для розгляду.

У Законі про медіацію хочуть посилити права адвокатів

У Національній асоціації адвокатів готують пропозиції до законопроекту "Про медіацію", аби у майбутньому законі посилити права адвокатів.

Комітет з питань медіації Національної асоціації адвокатів України обговорив прийнятий в першому читанні законопроект «Про медіацію», зокрема в частині, що стосується прав адвокатів на участь у проведенні процедури медіації. Було вирішено від імені Комітету з питань медіації підготувати консолідовані зміни до законопроекту, які б захищали інтереси адвокатури і не перешкоджали доступу адвокатів до участі в процедурах медіації в якості медіаторів.

З метою популяризації процедури медіації в професійній діяльності адвокатів вирішено затвердити одні з головних напрямків роботи Комітету з питань медіації на 2017р.:

організація і проведення конференцій, семінарів та круглих столів, метою яких є підвищення кваліфікації адвокатів в контексті альтернативного методу врегулювання спорів, а саме: шляхом застосування процедури медіації або її навиків;

налагодження співпраці з керівництвом Рад адвокатів регіонів з метою поширення практики мирного врегулювання спорів як серед адвокатів, так і між адвокатами та їх клієнтами.

Нагадаємо, що наприкінці 2016 року Верховна Рада прийняла у першому читанні законопроект "Про медіацію", який дозволить використовувати медіацію як альтернативний спосіб вирішення спорів за участю третьої нейтральної сторони - медіатора і таким чином допоможе розвантажити судову систему України.

Суд обрав запобіжний захід відстороненому Голові ДФС

Солом'янський районний cуд Києва обрав запобіжний захід для відстороненого Голови ДФС Романа Насірова у вигляді тримання під вартою на два місяці з можливістю внесення застави у розмірі 100 мільйонів гривень.

«Застосувати до Романа Насірова запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 днів. Заставу визначити у розмірі 62 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить сто мільйонів гривень», – оголосив суддя.

Він додав, що дата закінчення дії ухвали про обрання відносно підозрюваного Насірова запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою спливає о 23:50 30 квітня 2017 року.

Відтак суд частково задовольнив клопотання прокурорів, оскільки вони вимагали визначити для Насірова запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на два місяці та заставу в розмірі 2 мільярдів гривень.

Роман Насіров залишається під вартою і, за словами його адвокатів, вносити заставу не збирається.

Однак антикорупційна прокуратура вже подала скаргу на таке рішення суду, оскільки сторона обвинувачення не згодна з розміром застави. Апеляційний суд Києва призначив розгляд скарги на запобіжний захід тимчасово відстороненого від посади голови Державної фіскальної служби Романа Насірова на 13 березня.

Як стверджують у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі, Насіров давав керівникам регіональних і територіальних органів ДФС незаконну вказівку приймати безпідставні рішення про розстрочку податкового боргу для фірм екс-депутата Олександра Онищенка.