Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Працівники підприємств з нетерпінням чекають вихідних і святкових днів, коли можна відпочити. Втім, іноді роботу підприємства можна призупинити або несподівано виникають невідкладні завдання на роботі, які необхідно виконати в вихідний або святковий день. Про що потрібно пам'ятати роботодавцям, залучаючи персонал до роботи в такі дні?
норми законодавства
Згідно ст. 73 Кодексу законів про працю ( далі - КЗпП), робота в святкові (неробочі) дні допускається:
До роботи у вихідні дні не притягуються:
Ця заборона стосується і роботи в святкові і неробочі дні.
Оформлення залучення до роботи в неробочий час
Залучення працівників до роботи у вихідні, а також святкові (неробочі) дні провадиться за письмовим наказом керівника, де вказується вид компенсації за таку роботу. У наказі також необхідно вказати працівників, бригади, ділянки, відділи і т. П., Які будуть працювати в ці дні.
У разі якщо робота працівника у святковий (неробочий) день визначено графіком змінності, окремий наказ про його залучення до роботи в цей день не потрібен.
Оплата
Робота у святковий і неробочий день (ч. 4 ст. 73 КЗпП) оплачується в подвійному розмірі (ст. 107 КЗпП):
- у розмірі одинарної годинної або денної ставки понад оклад, якщо робота у святковий і неробочий день виконувалася в межах місячної норми робочого часу;
- в розмірі подвійної годинної або денної ставки понад оклад, якщо робота виконувалася понад місячну норму.
Оплата в зазначеному розмірі провадиться за години, фактично відпрацьовані у святковий і неробочий день. Крім того, подвійний розмір оплати застосовується тільки до тимчасових (денним) ставками або відрядними розцінками, а до інших виплатах (різним доплат, надбавок, премій і т. П.) - немає.
За бажанням працівника, який працював у святковий і неробочий день, крім подвійної оплати, йому також може бути наданий інший день відпочинку, який не оплачується і є вихідним днем (лист Мінпраці від 29 грудня 2009 р № 853/13 / 84-09).
У разі підсумованого обліку робочого часу робота у святкові та неробочі дні за графіком включається в норму робочого часу за обліковий період, установлену на підприємстві. Години роботи, що перевищують цю норму, вважаються понаднормові і оплачуються в подвійному розмірі відповідно до ст. 106 КЗпП.
Загальна кількість надурочних годин за обліковий період визначається як різниця між фактично відпрацьованим часом і нормою годин за цей період. Оплата за всі години надурочної роботи провадиться в кінці облікового періоду.
При підрахунку надурочних годин робота у святкові та неробочі дні, виконана понад установлену на підприємстві норму робочого часу, в обліковому періоді не враховується, оскільки вона вже оплачена в подвійному розмірі (п. 11 Методичних рекомендацій щодо застосування підсумованого обліку робочого часу, затверджених наказом Міністерства праці і соціальної політики України від 19 квітня 2006 № 138). Якщо ж години роботи в святкові (неробочі) дні відпрацьовані за графіком, тобто в межах встановленої норми робочого часу, виключати їх з числа понаднормових годин не потрібно (лист Мінсоцполітики від 17 лютого 2012 року № 51/13 / 116-12).
При визначенні годинної тарифної ставки для оплати фактично відпрацьованих годин у святкові, неробочі дні необхідно місячний оклад працівника розділити на місячну норму тривалості робочого часу на відповідний місяць, затверджену правилами внутрішнього трудового розпорядку для цього підрозділу (працівника).
Джерело: devisu.ua