Декларувати не хочу відповідати

Оцінка майнових порушень може перетворитися на інститут збирання данини з посадовців

В„–14 (1312) 08.04—14.04.2017

Одна з ключових новацій у боротьбі з корупцією — запровадження електронних декларацій. Разом з тим деякі прорахунки законодавця можуть призвести до того, що цей інструмент сам перетвориться на спосіб отримання неправомірної вигоди.

<!--[if !supportLineBreakNewLine]-->
<!--[endif]-->

Глобальна проблема

Як потрапити на сторінки New York Times? Не кожному це вдається, але масштаб корупції в Україні досяг таких розмірів, що став предметом квітневого матеріалу цього видання. У статті «Непереможна корупція в Україні» журналіст жорстко розкритикував нашу владу за численні зловживання. Як наслідок, у багатьох публікаціях найбільших світових ЗМІ Україна стала синонімом поняття «корупція».

Не вірите словам? Тоді зважайте на факти. Наша країна у 2016 році зайняла 136-е місце серед 176 країн за сприйняттям корупції (за даними організації Transparency International).

«Ні корупції!» — стало гаслом та вираженням основної сфери діяльності нинішньої влади. Електронні декларації з мільйонами, реформи, притягнення до відповідальності та багато чого іншого стосуються саме боротьби з нею.

Ключова ж тема — електронні декларації, запровадження яких потребує прискіпливої уваги.

Відповідно до ст.45 закону «Про запобігання корупції» особи, уповноважені на виконання функції держави або місцевого самоврядування, та особи, визначені в пп.«а» п.2 ч.1 ст.3 цього закону зобов’язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції декларацію за минулий рік. Цей акт містить нові вимоги порівняно з попереднім законодавством щодо інформації, зазначеної в ній. Декларант повинен навести відомості не лише про свій майновий стан, а й про майновий стан членів сім’ї. Крім вартості та місцезнаходження такого майна, вказується дата його набуття.

Відповідальність на вибір

Якщо вже почали боротися з корупцією, то зупинятися не слід, вирішив наш законодавець і вніс зміни до КпАП, збільшивши розміри штрафів за корупційні правопорушення та встановивши кримінальну відповідальність за декларування завідомо недостовірних відомостей (ст.366¹ КК).

Чи було рішення щодо криміналізації цього діяння правильним? Метою подання декларації з недостовірними даними в більшості випадків є приховування інших протиправних діянь, у результаті яких і були набуті ті блага, що так і не знайшли свого відображення в «електронному викритті». За ці діяння в КК вже передбачено відповідальність: ст.364 («Зловживання владою або службовим становищем»), ст.368 («одержання неправомірної вигоди службовою особою»). Покарання — позбавлення волі на строк від 2 до 5 років. То, може, є зайвою

додаткова криміналізація, так би мовити, «способу» приховування попередніх злочинів?

Боролися з корупцією та створили новий «корупційний інститут»? Відповідальність за ст.172⁶ КпАП за подання завідомо недостовірних відомостей у декларації настає в тому разі, якщо стосовно майна або іншого об’єкта декларування, що має вартість, надані відомості, які відрізняються від достовірних на суму від 100 до 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Якщо ж приховане майно коштує більше граничних розмірів, установлених цією статтею, застосуванню підлягає норма, викладена в ст.366¹ КК. Тобто вибір виду відповідальності створює додаткові можливості для корупції при оцінці майна, яке відіграє вирішальну роль у цьому питанні. Залишається сподіватися, що ця система не стане інститутом збирання данини з корупціонерів.

Родинні зв’язки

Виявом хитрості суб’єктів декларування стало закріплення більшої частини, а в деяких випадках і всього майна за членами родини. У цьому разі при заповненні декларації особа може керуватися виключно тими даними, одержаними від членів сім’ї, без змоги перевірити таку інформацію.

Слід підкреслити, що відповідальність установлена саме за завідомо недостовірні дані. У той же час це характеристика суб’єктивної сторони складу злочину. Відповідно до роз’яснень Національного агентства з питань запобігання корупції від 11.08.2016 №3 щодо застосування окремих положень  закону «Про запобігання корупції», якщо недостовірні відомості, зазначені в декларації, були надані суб’єктові декларування членом його сім’ї, то

відповідальність може настати лише в тому разі, коли суб’єкт декларування усвідомлював недостовірність таких відомостей, але, попри це, свідомо зазначив їх у заяві про доходи та майно. Тобто факт навмисності довести майже неможливо. То чи не стане ця норма мертвою?

За таких умов доречно скасувати кримінальну відповідальність за завідомо недостовірні дані в декларації та змінити ст.172⁶ КпАП, виключивши верхню грошову межу як підставу застосування норми.