НАЙВАЖЛИВІШЕ ЗА ТИЖДЕНЬ

КОНКУРС ДО ВЕРХОВНОГО СУДУ, НОВІ ЗМІНИ У КПК, ЗАКОН ПРО ПРИВАТНИХ ДЕТЕКТИВІВ ТА РІШЕННЯ ПРО ОХОРОНУ СУДІВ

Проведення співбесід з кандидатами до Верховного Суду стартує 21 квітня

Вища кваліфікаційна комісія суддів України розпочне проведення співбесід з кандидатами до Верховного суду 21 квітня.

21 квітня співбесіду за результатами дослідження досьє проведуть з 32 кандидатами.

Наступна група з 33 кандидатів на посади суддів відповідних касаційних судів у складі Верховного Суду проходитиме співбесіду 24 квітня.

Тим часом Громадська рада доброчесності почала надавати перші висновки стосовно відповідності кандидатів критеріям доброчесності та професійної етики.

Як повідомили у ГРД, у разі негативного висновку претенденти на крісла у Верховному Суді можуть подати інформацію, що пояснює чи спростовує факти, які стали підставою для таких висновків. На підставі цієї інформації Громадська рада може переглянути своє рішення.

Нагадаємо, до співбесід допущено 382 кандидати. За суддівські посади у Касаційному адміністративному суді продовжують змагатися 74 кандидати, у Касаційному господарському - 88 кандидатів, у Касаційному кримінальному - 108 кандидатів та у Касаційному цивільному - 112 кандидатів.

Набув чинності Закон про внесення змін до КПК щодо здійснення досудового розслідування

14 квітня набув чинності Закон України від 16 березня 2017 року № 1950-VIII "Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо удосконалення механізмів забезпечення завдань кримінального провадження".

Цей Закон дозволяє прокуратурі здійснювати спеціальне досудове розслідування не до 15 квітня 2017 року, як це було визначено раніше, а до початку діяльності Державного бюро розслідувань.

Дія Закону завершиться зі створенням Державного бюро розслідувань, але коли це станеться, поки не відомо, бо досі триває конкурс на керівні посади в ДБР, розпочатий у травні 2016 року.

Також Закон встановлює й низку інших змін до Кримінального процесуального кодексу.

Відповідно до Закону строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування не включається у строки досудового розслідування.

При цьому встановлено порядок обрахування загального строку досудового розслідування при об’єднанні кримінальних проваджень у порядку, передбаченому статтею 217 КПК.

З'являється нова підстава для зупинення досудового розслідування. Прокуратура може зупинити досудове розслідування після повідомлення особі про підозру у разі, якщо підозрюваного оголошено в розшук. Якщо ж під час досудового розслідування місцезнаходження підозрюваного невідоме або особа перебуває за межами України та не з’являється без поважних причин на виклик слідчого, прокурора за умови його належного повідомлення про такий виклик, то слідчий, прокурор оголошує його розшук.

Також з'явилася нова норма, згідно з якою ухвала про дозвіл на затримання з метою приводу втрачає законну силу з моменту добровільного з’явлення підозрюваного до слідчого судді, а обвинуваченого до суду, про що слідчий суддя, суд повідомляє прокурора.

Крім того, зміни внесено й до положень про укладення угоди зі слідством. Встановлено, що угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо особливо тяжких злочинів, вчинених за попередньою змовою групою осіб, організованою групою чи злочинною організацією або терористичною групою за умови викриття підозрюваним, який не є організатором такої групи або організації, злочинних дій інших учасників групи чи інших, вчинених групою або організацією злочинів, якщо повідомлена інформація буде підтверджена доказами.

Зауважимо, що на початковій стадії підготовки закону в ньому передбачалося продовження до півтора року строку тримання під вартою та тривалості слідства. Також передбачалося, що повістки про виклик осіб публікуватимуть у ЗМІ та на сайті органу, який веде слідство, і в такому випадку особа вважатиметься належно повідомленою. Такі положення адвокатська спільнота та чимало правознавців назвали неприпустимими, тому вони були вилучені із остаточної редакції Закону.

Рада дозволила здійснювати приватну детективну діяльність

Верховна Рада України прийняла Закон "Про приватну детективну (розшукову) діяльність", який визначає загальні правові засади організації приватної детективної (розшукової) діяльності в Україні.

За Законом приватним детективом може бути громадянин України, який досяг 21 року, володіє державною мовою, має вищу юридичну освіту або стаж роботи в оперативних підрозділах чи органах досудового розслідування не менше трьох років, пройшов відповідне навчання та отримав свідоцтво про право на зайняття приватною детективною діяльністю.

При цьому забороняється суміщати детективну діяльність з роботою в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, правоохоронних чи судових органах влади. Також приватним детективам забороняється займатися адвокатською, нотаріальною, судово-експертною діяльністю та надавати інші публічні послуги.

Приватними детективами не зможуть стати звільнені з посади судді, прокурора, нотаріуса, із служби у правоохоронних органах, з державної служби або служби в органах місцевого самоврядування за порушення присяги, вчинення корупційного правопорушення

Свідоцтва про право на зайняття приватною детективною діяльністю видаватиме Міністерство юстиції України, а Національна поліція вестиме реєстр суб’єктів приватної детективної (розшукової) діяльності.

Приватні детективи зможуть працювати одноосібно як ФОП, а також можуть створювати об’єднання приватних детективів, для яких надання приватних детективних послуг є виключним видом діяльності. 

Приватні детективи зможуть збирати відомості, необхідні для розгляду справ у цивільному, господарському, адміністративному та кримінальному судочинстві, з’ясовувати біографічні та інших дані про особу. Також приватним детективам надано право пошуку осіб, місцезнаходження яких невідоме, з’ясовувати причини та обставини їх зникнення, можливостей і умов їх повернення, розшук осіб, які втратили родинні або дружні зв’язки.

Передбачається, що Закон набере чинності через шість місяців після його опублікування.

Парламент відхилив Закон про Конституційний Суд та поправки до закону Cавченко

Верховна Рада України не змогла прийняти Закон про Конституційний Суд. До другого читання до відповідного законопроекту надійшло понад 800 поправок.

Найбільш жваві дискусії викликали питання суддівської винагороди суддів Конституційного Суду, їх пенсійне забезпечення та інші пільги, а також конкурсна процедура призначення, яку деякі депутати назвали «формальною».

Однак після п'яти годин обговорення депутати не дійшли згоди щодо остаточного змісту закону, то  у підсумку парламент не проголосував ані за прийняття закону, ані за направлення законопроекту на повторне друге читання. У результаті закон відхилили.

Після провального голосування деякі депутати заявили про наміри зірвати судову реформу, однак ті, що не проголосували за відповідний закон, пояснили це його недосконалістю.

Також Верховна Рада не змогла прийняти зміни до закону Савченко.

Відповідним законопроектом пропонувалось внести зміни  до статті 72 Кримінального кодексу України, встановивши, що протягом першого року ув’язненняодин день попереднього ув’язнення рахується як один день позбавлення волі, а після спливу дванадцяти місяців - один день попереднього ув’язнення зараховується як два дні позбавлення волі.

Проте народні депутати не підтримали таку пропозицію. Голова парламенту декілька разів ставив законопроект на голосування, однак у підсумку його відхилили.

Усі суди візьмуть під охорону

Уряд доручив Національній поліції і Національній гвардії взяти під охорону всі приміщення судів. Відповідний проект постанови схвалив Кабінет Міністрів України.

Згідно з документом, затверджено перелік судів, органів і установ системи правосуддя, охорона яких здійснюється підрозділами НГУ і НП. Зокрема, Нацгвардія забезпечує цілодобову охорону приміщень усіх судів, розташованих в обласних центрах, а Нацполіція - всіх інших приміщень судів. 

Зокрема, цілодобовою охороною забезпечуються усі суди, які перебувають в категорії підвищеної небезпеки з урахуванням справ, які розглядають ці суди, а також їх територіальним розташуванням (зона проведення антитерористичної операції, прикордонні території і інше). Охороною в денний час забезпечують всі інші приміщення судів з умовою використання сигналізації, що працює в нічний час.

Тож під цілодобовою охороною Нацгвардії повинні перебувати 229 приміщень судів, інших органів і установ системи правосуддя. Під цілодобовою охороною поліції повинні бути 144 приміщення судів, інших органів і установ системи правосуддя. Під охороною Нацполіції в денний час повинні перебувати 396 приміщень судів.