Набули чинності зміни до КПК в частині здійснення досудового розслідування

14 квітня 2017 року набув чинності Закон України від 16 березня 2017 року № 1950-VIII "Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо удосконалення механізмів забезпечення завдань кримінального провадження".

Цей Закон дозволяє прокуратурі здійснювати спеціальне досудове розслідування не до 15 квітня 2017 року, як це було визначено раніше, а до початку діяльності Державного бюро розслідувань.

Дія Закону завершиться зі створенням Державного бюро розслідувань, але коли це станеться, поки не відомо, бо досі триває конкурс на керівні посади в ДБР, розпочатий у травні 2016 року. 

Також Закон встановлює й низку інших змін до Кримінального процесуального кодексу.

Відповідно до Закону строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування не включається у строки досудового розслідування.

При цьому загальний строк досудового розслідування при об’єднанні кримінальних проваджень у порядку, передбаченому статтею 217 КПК, визначається:

у провадженнях, які розслідувалися в один проміжок часу, - шляхом поглинання меншого строку більшим;

у провадженнях, які розслідувалися в різні проміжки часу, - шляхом додавання строків досудового розслідування по кожному із таких проваджень, які не пересікаються, в межах строків досудового розслідування злочину, який передбачає найбільш тривалий строк досудового розслідування з урахуванням можливості його продовження.

З'являється нова підстава для зупинення досудового розслідування. Прокуратура може зупинити досудове розслідування після повідомлення особі про підозру у разі, якщо підозрюваного оголошено в розшук. При цьому слідчий зобов’язаний виконати всі дії для здійснення розшуку підозрюваного, якщо зупинити досудове розслідування необхідно у зв’язку з вище наведеною обставиною.

Якщо ж під час досудового розслідування місцезнаходження підозрюваного невідоме або особа перебуває за межами України та не з’являється без поважних причин на виклик слідчого, прокурора за умови його належного повідомлення про такий виклик, то слідчий, прокурор оголошує його розшук. 

Також з'явилася нова норма, згідно з якою ухвала про дозвіл на затримання з метою приводу втрачає законну силу з моменту добровільного з’явлення підозрюваного до слідчого судді, а обвинуваченого до суду, про що слідчий суддя, суд повідомляє прокурора.

Крім того, зміни внесено й до положень про укладення угоди зі слідством. Встановлено, що угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо особливо тяжких злочинів, вчинених за попередньою змовою групою осіб, організованою групою чи злочинною організацією або терористичною групою за умови викриття підозрюваним, який не є організатором такої групи або організації, злочинних дій інших учасників групи чи інших, вчинених групою або організацією злочинів, якщо повідомлена інформація буде підтверджена доказами.

Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв’язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

Зауважимо, що на початковій стадії підготовки закону в ньому передбачалося продовження до півтора року строку тримання під вартою та тривалості слідства. Також передбачалося, що повістки про виклик осіб публікуватимуть у ЗМІ та на сайті органу, який веде слідство, і в такому випадку особа вважатиметься належно повідомленою. Такі положення адвокатська спільнота назвала неприпустимими, тому вони були вилучені із остаточної редакції Закону.