Право на житло захищається в порядку цивільного судочинства, навіть, якщо відповідач є суб’єктом владних повноважень

Особа звернулась до Вищого адміністративного суду України з позовом до Верховної Ради України про визнання протиправною бездіяльності щодо неприйняття рішення про передачу гуртожитку до територіальної громади м. Києва та зобов’язання ВРУ прийняти таке рішення.

Позивач вказував, що він зареєстрований і постійно проживає у гуртожитку. З 1 січня 2009 року набрав чинності Закон України від 4 вересня 2008 року № 500-VI «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків», відповідно до статті 3 якого всі гуртожитки підлягають передачі у власність територіальних громад у строки, передбачені державною програмою передачі гуртожитків у власність територіальних громад. Проте відповідач не передав гуртожиток, який є об’єктом державної власності в особі ВРУ, у власність територіальної громади м. Києва, чим порушив його право на житло, яке гарантоване статтею 47 Конституції України.

ВАСУ провадження у справі закрив, у зв’язку з тим, що спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Суд послався на те, що предметом спору є захист права позивача на житло, а спір про захист права конкретної фізичної особи на одержання житла є не публічним, а приватноправовим і має розглядатися за правилами цивільного судочинства. ВАСУ зауважив, що хоча ВРУ і є суб’єктом владних повноважень, але це не змінює правову природу спірних відносин і не перетворює цей спір у публічно-правовий, оскільки предметом спору є право володіння, користування і розпорядження нерухомим майном, яке є державною власністю.

Верховний Суд України визнав таку ухвалу законною та відмовив позивачу у задоволенні заяви про її перегляд.

ВСУ зазначив, що оскільки у позовній заяві йдеться про те, що своєю бездіяльністю, яка полягає у непередачі гуртожитку до територіальної громади м. Києва, ВРУ порушила право позивача на житло, яке гарантоване статтею 47 Конституції України, Вищий адміністративний суд України дійшов правильного висновку, що зазначений позов не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, позаяк він є цивільно-правовим.

Статтею 15 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

На думку колегії суддів, поняття «житлові відносини» в контексті змісту ст. 15 ЦПК України включає право на забезпечення житлом мешканців гуртожитків державної форми власності та користування ним, оскільки ця норма не містить винятку із встановленого нею загального правила (постанова від 21.03.2017 у справі № 21-3774а16).