Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
В остаточному варіанті закону про державний бюджет на 2020 рік судовій системі не додано жодної копійки порівняно з проектом, що Уряд подавав спочатку. Натомість суддівська винагорода з наступного року має зрости у середньому на 25%. Також недавно були вирівняні суддівські оклади — незалежно від проходження кваліфікаційного оцінювання. Як житиме вітчизняна Феміда наступного року за такого фінансування? Чого очікувати суддям та працівникам апарату? Про це "ЗіБ" вирішив дізнатися у голови Державної судової адміністрації, заслуженого економіста України Зеновія ХОЛОДНЮКА.
"На наступний рік не вистачає щонайменше 9,7 млрд грн."
— Зеновію Васильовичу, чому так сталося, що на судовій системі вирішили вчергове зекономити? Як це може позначитися на її роботі?
— Розпочну з того, що кошти, передбачені державним бюджетом на 2020 рік, не відповідають реальним потребам судової системи, визначеним чинним законом "Про судоустрій і статус суддів". Назву тільки дві цифри. Планові показники держбюджету на цей рік становлять 15,5 млрд грн., а на наступний — закладено лише 14,6 млрд грн., тобто майже на 1 млрд грн. менше.
Для належного здійснення правосуддя Україні необхідно не менш як 7000 суддів. Сьогодні їхня фактична чисельність не сягає навіть 5000. Що це означає?
Незаповнення 2000 вакансій суддів протягом останніх трьох років призвело до накопичення залишку нерозглянутих справ, який становить близько 800000 (для порівняння, станом на 1.01.2018 такий залишок сягав 400000 справ). Як наслідок, збільшилися строки очікування початку розгляду справи — у 2,5 раза порівняно із 2016-им (станом на 1.01.2020 він становитиме близько 250 календарних днів).
— А скільки, за вашими підрахунками, потрібно коштів для виконання вимог закону для тих 5000 суддів, які нині працюють? Тобто якщо не заповнювати вакансій у судах.
— Для забезпечення суддівською винагородою, передбаченою положеннями закону "Про судоустрій і статус суддів", для 5000 суддів наступного року потрібні 7,5 млрд грн. Ці гроші є. Натомість для заповнення 2000 вакансій, які вкрай необхідні для належного здійснення правосуддя, кошти не передбачені. Хоча є усне доручення Президента щодо заповнення до кінця 2019-го вказаних вакансій.
— У спільному листі керівників судових органів вказано, що нестача становить 14,5 млрд грн. Чому загальна сума, якої нібито вистачає цього року, має бути збільшена удвічі? Які основні напрями видатків залишилися неврахованими?
— Зверну вашу увагу на те, що і цього року нам також не вистачає 2,3 млрд грн. на зарплати працівників апарату, щоб вийти на рівень середньомісячної винагороди 2018-го. Наступного року дефіцит видатків за цим напрямом становитиме приблизно 4 млрд грн. Це означає, що фондом оплати праці буде забезпечено тільки 2600 працівників апарату із середньою зарплатою 13000 грн. на місяць, що на 5000 грн. менше, ніж торік.
При цьому сьогодні в судовій системі налічують майже 25000 працівників апарату при необхідній кількості 28000. Це означає, що ДСАУ як головний розпорядник бюджетних коштів на початку 2020 року буде вимушена прийняти нестандартні управлінські рішення, щоб забезпечити мінімальним фондом зарплати працівників апарату.
На 50% скорочуються поточні видатки на забезпечення здійснення судочинства, без яких такий процес неможливий. Відсутні у держбюджеті-2020 видатки на підтримання інформаційних систем судової влади; на створення й експлуатацію ЄСІТС; видатки розвитку для забезпечення судів приміщеннями з належними залами судових засідань та відповідним технічним обладнанням згідно з вимогами процесуального законодавства.
Загалом мінімальна потреба у видатках, ураховуючи необхідність досягнення ефективних показників роботи системи правосуддя відповідно до міжнародних стандартів, становить 24,4 млрд грн. Тобто на наступний рік не вистачає щонайменше 9,7 млрд грн.; 6,2 млрд грн. — це дефіцит фонду зарплати.
Повний текст інтерв'ю читайте у виданні "Закон і Бізнес" за посиланням
_03_03.png)
